В пошуках втраченого | Генератор iсторiй | ходы игроков |

 
DungeonMaster GreenSkinedBro
23.09.2022 23:06
  =  
    Дванадцяте липня 626 року ПБР" назвали днем життя, завдяки зламаній ланці в дев’ятнадцять мільйонів триста тридцять п’ять тисяч вісімсот дев’яносто двох народжень в родильних домах Рурашу, Аверісу, Пебо й Крешбангу. Власне, новий рекорд перевершив минулий на тридцять дві тисячі шістнадцять дітей, які побачили світ вперше за панорамними вікнами своїх палат. Експерти вбачали причини багато в чому. Тут зіграли й природні фактори, як от наприклад тепла й суха зима, а також і культурні чинники, бо ж саме в цьому році анонсували шістдесять третій сезон легендерного серіала «Життя Бату»; врешті-решт, більшість свят перепадають на зиму, і саме це зблизило людей, ельфів, півросликів, дварфів, орків і гоблінів настільки, що зовсім скоро, в липні в родильних домах з’явилася проблема з недостачею місць. Третій світ** переповнився приємною новиною настільки, що став причиною приступів епілепсії у більш ніж трьох ста користувачів. Інформація буквально заполонила цифрові вулиці мережі й цілого світу в якийсь момент стало мало для тих одинаків, які не збиралися приєднуватись на нове свято життя.
    Серед одинаків була ж також і парочка, яка зустріла свято все ж там — в родильному дому. Четвірко жінок в тісній палаті з випуклими животами приковано дивились телевізор, очікуючи моменту, коли й їхні діти стануть причетні до такої визначної події. Гул в коридорах заважав їм спати й одна із них весь час звинувачувала, цей гамір в тому, що не може видавити із себе малу копію себе. Інші троє, чесно кажучи, були толерантні з подругою. Батьки майбутніх дітей ледве прорвались через натовп біля входу, який фотографував новонароджених, вбиваючи в їх маленькі голови страх до яскравих спалахів. Та лікарі сказали, що дітей сьогодні очікувати не варто. Сумна новина.
    Закінчилась вона наступного дня. П’ятниця тринадцятого липня шістсот двадцять шостого року стала днем народження нової купки людей. Окрім крику жінок й команд лікарів — тиша. Свято закінчилось так миттєво, що коли діти опинились на волі, то побачили лише місто, яке нагадувало руїни, через всі ці яскраві декорації, летючі листівки, за якими ганялись треновані сікфіни***, і груди попелу від спалених пахощів коло родильного дому. Населення Аверісу завжди було готове гульнути, і також навчилося повертатися до звичного ритму по хрускоту пальців Великого Леносса****. Але вам що? Ви — новонароджені намовлята, тільки недавно покинули тісну домівку, обмінявши її на великі апартаменти лікарської палати. Вашу радість тільки й міг передати той крик, який ви доносили з своїх звільнених легень. Велетенські долоні ще невідомих жінок зігрівали, і життя, наче, йшло не так вже й погано, хоч і судити вам було ні про що. Це був ваш перший день.
    Ваш лікар — старий нахмурений дварф з кущавими бровами і дзвінким іменем Дзонко мав припіднятий настрій. Він розкрив двері в палату сам, і перший увійшов до стерильного приміщення. Двоє лікарів плелись за ним з величезними планшетами в руках.
    — Добро ранку, жіночки-красуні. — Він завжди лестився. Мамуся Дюбуа в своїх пародіях на дварфа лестилась трішки краще. Та всі чотири жінки широко посміхнулись, бо ж день-то і справді краще нікуди. — Як самовідчуття? Як настрій? Ви вже поїли? О-бо-в’яз-ко-во поїжте, чуєте. — Почав він заливати зрання. — Діточок зареєстрували. Почекайте до опівдня й ваші чоловіки зможуть вас забрати додому. Ви ніколи не задумувались, чому деякі діти виростають талановитими музикантами, а деякі й два плюс два не можуть зв’язати? — Лікар підійшов до мами маленького Джеймса й поглянув немовляті прямо у вічі. — Подейкують, що це зорі визначають ким дитина стане, хоча, як лікар скажу, що ніякі зорі не впливають на життя більше, ніж ми це собі дозволяємо. Я хочу сказати, матусі, що сьогодні ви круто змінили своє життя і взяли на свої спини величезну відповідальність, і подумайте добре, як ви будете виховувати своїх діточок, бо ж ніякий дитячий садок чи то школа не впливають на дітей так сильно, як рідні батьки. І будьте готові до того, що природа кожного із них... часто буде брати верх в такому молодому організмі. — Це він, напевне, говорив про расу діточок. А й дійсно, хоч як би далеко Східне примор’я не пішло у своєму розвитку, щось йому зламати й не вдалося — обмеженість природи. Попри всю магію й науку, є речі сильніші за все це, навіть разом взяте. Як наприклад вплив раси на характер. Не дарма говорять, що жінок орків слід триматись осторонь в період місячних, бо їх природа вселяє в них лють, здатну стати причиною прикрих проблем.
    Ваші мами це врахували давно. Вони звикли жити в тісній дружбі учотирьох ще з навчання в Академії і точно знали, що у їх дітей (себто вас) буде вся необхідна увага.
    Так ви і з’явились, без найменшої підозри, в що цей початок приведе вас в майбутньому.
ПБР* — себто, Після Битва за Рураш. Це визначна подія в історії Східного примор’я, коли племена орків, яких погнала на схід епідемія чуми, прийшла до стін древнього поліса Ельзіманель-га за допомогою, і при відмові почала війну, результатом якої став найбільшим в історії геноцид. Війна закінчилась перемогою оркських племен. Рештки захисників із числа королівських ельфів були вигнані і цілий народ розділився на дві величезні групи: одна з яких населила Крючковатий ліс, а інша імперські поселення. Однак, протягом декількох століть, племена, які змінили назву захопленого міста на Рураш, здобули прощення полісів-королівств сусідів й стали важливою частиною Східного примор’я.
Третій світ** — народна назва віртуального інформаційного простору, створеного за допомогою шаманізму й магії вуду. Буквально, Третій світ це шар нематеріального простору між макросвітом (світом речей) і світом духів, де проживають відділені від тіл психоплазматичні субстанції, як наслідок смерті живих істот в макросвіті. Третій світ природньо виконує функцію зв’язку між макросвітом і світом духів. Зв’язок складається із потоку чистої енергії. Однак, за допомогою правильного трансферування свідомості під впливом манакрасу*****, можна зупинитися в цьому світові й видозмінювати його, через перенаправлення енергії в потрібні форми. Так, маги зуміли створити простір для вічного збереження інформації, бо хоча магія в макросвіті рано чи пізно втрачається, в Третьому світі вона пластична і безкінечна так як наповнює саму структуру світу. Сучасні технології дозволяють входити в Третій світ всім, хто має трансфератор — засіб, що вводить користувача в стан напівтрансу й перенаправляє в Третій світ, де він може взаємодіяти в місці творчості мільйонів істот з допомогою сили думки й спеціальних стилусів******, які також дозволяють наповнювати світ.
Сікфін*** — птах-хижак із сімейства сікфінових, знаменитий своєю швидкістю і інтелектом. Їх часто використовують для поштових перевезень до цих пір.
Великий Леносс**** — найвищий сан в Азгральстві*******.
Манакрас***** — частина головного мозку, яка знаходиться в лобній долі. Манакрас відповідає за виробку спеціальних тілець в крові, які називаються мана. Функції мани — в додатковому захисті організму від зовнішніх пошкоджень. Мана тісно пов’язана з чистою енергією, тому вона може піддаватися вольовому контролю, що називається магією.
Стилуси Третього світу****** — обсидіанові палички з різноманітними навершями із кристалічних структур, які використовуються під час перебування в Третьому світу для орієнтації по місцевості, або ж для перенаправляння енергетичних потоків, себто створення нової інформації, в залежності від рангу палички. Заряд паличок з часом закінчується, тому, всяке перебування в Третьому світі є платним.
Азгральство******* — головна релігія в Східному примор’ї. В центрі Азгральства — віра в Азгралла — безособистісного першопочатка, який виступає в двох формах: буттєвій і небуттєвій. Також, Азгральство — це шлях, сутність якого є природа. Хоча, як релігія, Азгралльство має безліч ритуалів і локальних культів.

Ви народились. Отримайте 1HP (Добавте 1/1хп в «навыки»)

Виберіть расу свого персонажа. Придумайте імена своїх батьків і їхній соціальний стан. Ваші батьки — такі ж хороші друзі одне з одним, як і ви самі.

Раси, щоб обмежити світ рамками «наукового фентезі» будуть наступні:
  Люди:
    Імперець: ген корінних жителів східного примор’я. Раніше за всіх побудували цивілізацію з кочово-осідлого способу життя. Смугляві, вважаються хорошими крамарями.
    Гірській народ: ген народів Акулячих гір. Витривалі й здібні в філософії і мистецтвах.
    Пустельний народ: ген народів Лев’ячої пустелі. Темношкірі й витривалі, дуже атлетичні.
    Лісний народ: ген народів Крючковатого лісу й околиць ріки Лагос. Мають слабке здоров’я, чутливі до відчуття магії.

  Ельфи:
    Лісовий ельф: ельфи, які проживають в джунглях Крючковатого лісу. Мають сіру шкіру й велику чутливість до магії.
    Міський ельф: ельфи, які становлять частину Імперії. Гарні ремісники.
    Рааш-татт: ельфи із Смарагдових островів. Мають темно-синю шкіру, доволі спритні і гнучкі.

  Дварфи:
    Дварф: вихідці дварфійських полісів. Сильні й коренасті.
    Гном: вихідці дварфійських полісів. Мають гарні математичні здібності.

  Піврослики:
    Башбек: світлошкірі з малою кількістю волосся. Мають гарну пам’ять й розумові здібності.
    Лапоплут: смуглошкірі, волохаті. Мають гарну пам’ть, доволі витривалі.

  Орки:
    Гірський орк: орки, добре захищені від холоду. Мають міцну шкіру.
    Пустельний орк: орки, добре захищені від спеки. Мають міцну шкіру.
    Карликовий орк: волохаті низкорослі орки. До цих пір ведуть кочовий спосіб життя.

  Гобліни:
    Плем’я Айя: фізично слабкі гобліни з розвинутим мовним апаратом і роботою органів чуттів, легко піддаються вивченню нового.
    Кам’яноголовий: сірошкірі гобліни з деформованою головою і міцними кістками. Захищені від хворіб і отрут.

Вибрану расу ви можете описати детальніше по своєму бажанню. Звісно, в рамках норми. Світ, все ж, формуємо разом.

З початком гри!
Отредактировано 23.09.2022 в 23:21
1

Джеймс Шева yarick_ts
25.09.2022 17:29
  =  
Мері Шева, у дівоцтві Макдональд, була звичайною ельфійкою, що жила в місті силу-силенну років. Але то так здавалося тільки їй одній, адже навіть за мірками ельфійської общини вона народжувала досить рано. Довгоочікуване і виплекане дитя було її первістком, тому навіть після болючих пологів, на яких вона кілька разів мало не встрачала свідомість, її переповнювали тільки найкращі емоції. Ба яке диво, оце маленьке створіння, що лежало зараз у маленькому лікарняному ліжечку, - то її синочок, її Джеймс. Її кровинка, що вони разом із Сетом створили.

Вона не мала ні найменшого поняття про безсонні ночі, які чекають на молоду маму, не знала про набряклі груди, від яких буде в захваті чоловік, а їй самій захочеться стрибнути з даху будинку від тягнучого болю, що переслідуватиме її мало не все вигодовування. Це у майбутньому вона зіштовхнеться з невгамовною шкідливістю, коли Джеймі в черговий раз розбиратиме до останнього болтика праску, радіо чи старий телевізор. То ще тільки будуть безсонні ночі через гульки хлопаки, який вже виріс і готується випорхнути з батьківського гнізда, перше кохання вкупі з розбитим серцем, накручені вуха і довжелезні лекції про шкоду паління після того, як батько зненацька зловив його з цигаркою за домом. І ще сотні й тисячі життєвих ситуацій, які їй доведеться пережити - це зараз було нереальним, чимось таким, що буде ще не скоро.

Натомість, дрібний хлоп мирно спав, підклавши дулю під голову. Ще втомлена після пологів мама лише слабко усміхнулася. Ба, яке мале, а вже дулю тикає. Дід би ним пишався. То був ще той шибайголова та дурко, навіть у вельми респектабельному віці. Шкода, що ні батько, ні мати Мері не дожили до цієї значущої події. Мама померла кілька років тому після тяжкої хвороби, а тато просто не зміг без неї, заслаб та згодом тихо відійшов уві сні. Проте навіть згадка про батьків не засмутила Мері. Навпаки, вона була впевнена, що десь там на небесах, вони разом дивляться вниз і тішаться своїм першим онуком.

А ще Мері вже кортіло показати синочка Сетові. Розказати тому, що у малого геть його очі і вушка. Та спить він так само, як батько, закинувши руки догори. Та ще...

— Добро ранку, жіночки-​красуні...

Басовитий голос дварфа вивів молоду маму з краю мрій, повернувши на землю. Звістку про виписку Мері зустріла широкою усмішкою. Це ж треба, вже сьогодні додому! А коли дварф підійшов до Джеймса, той несподівато прокинувся, але не закричав, а потягнувся і тицьнув складену дулю прямо під носа. А вже секундою потому натхненні слова лікаря Дзонко змінили веселощі та примусили задуматися, і дівчина міцно-міцно пообіцяла собі, що стане найкращою мамою у світі.

Мері розуміла, що життя її щойно змінилося. Але все було добре. Вона була щаслива.
Раса: міський ельф
Батьки: Сет та Мері Шева
2

Добавить сообщение

Для добавления сообщения Вы должны участвовать в этой игре.